Download http://bigtheme.net/joomla Free Templates Joomla! 3
Home / Культура і суспільство / Ставлення православ’я до традицій “поминання” на кладовищі

Ставлення православ’я до традицій “поминання” на кладовищі

У церковному календарі існують особливі дні, в які поминаються померлі. Ці дати у християнській традиції іменуються вселенськими батьківськими суботами. 30-го травня Церква на Троїцьку батьківську суботу звершує поминання всіх покійних православних християн.

Церква звіщає людині про те, що пам’ять про наших померлих близьких є не тільки релігійним обов’язком кожного християнина. Це, насамперед, має бути моральною потребою людської душі, проявом любові до тих людей, які закінчили свій земний шлях.

Церква визначає головні складові поминання покійних, які полягають у молитві за померлих, здійсненні справ милосердя, допомоги ближнім в пам’ять про покійних близьких. Не можна забувати і про обов’язок утримання поховань померлих в належній чистоті. Саме тому традиція відвідування кладовищ на батьківські дні є важливою складовою пам’яті про покійних сродниках.

Віруючому християнину необхідно відрізняти забобони від справжньої православної традиції. До нечестивим звичаїв, проникнувшим в наше життя, відносяться поминання померлих на кладовищах алкоголем, залишення на могилах чарок горілки і сигарет. Віруюча людина повинна розуміти, що місце поховання наших ближніх свято, тому вести себе на кладовищі потрібно благочестиво.

В церковній традиції не існує поняття поминання покійних алкоголем, адже сам термін «поминання» вказує на необхідність молитовної пам’яті про померлого. Не має сенсу практика залишення продуктів на могилах покійних, адже померлі вже не потребують матеріальної їжі. Блюзнірським є поливання могил горілкою. Всі ці звичаї увійшли в народне життя в радянський період в якості заміни головного сенсу православного поминання – молитовної пам’яті про покійних.

Віруючій людині необхідно знати, що подібним нечестивим традицій не було місця в дореволюційній Росії, тому неправильно твердити, що «так було завжди». У зв’язку з цим немає необхідності продовжувати дотримуватися подібних звичаїв.