Download http://bigtheme.net/joomla Free Templates Joomla! 3
Home / Наука / На який склад ставиться наголос у слові «апостроф»

На який склад ставиться наголос у слові «апостроф»

Знак апострофа досить рідко використовується в російській мові – а, отже, і чути або вимовляти це слово доводиться нечасто. І, як часто буває з рідко вживаною лексикою, наголос у слові «апостроф» може викликати питання. На який склад його треба ставити?

Правильний наголос у слові «апостроф»

згідно з сучасними нормами російської літературної мови в слові «апостроф» наголос має падати на останній, третій стиль – «апострОф». Це зафіксовано як в спеціалізованих орфоепічних словниках російської мови, так і в орфографічних, тлумачних словниках і є єдиним строго нормативним варіантом вимови.

При зміні слова «апостроф» за числами і відмінками акцент на друге «о» залишається нерухомим – третій склад виявляється ударним у всіх формах слова.

Наголос «апОстроф» – застаріла норма

Слово «апостроф» походить від грецького ?????????? – і в мові-першоджерелі ударним був другий склад. Проте запозичені слова в українській мові не завжди зберігають той же наголос, що й у мові-джерелі, з часом воно може переміщатися.

В старих словниках і довідниках можна зустріти слово «апостроф» з наголосом на першому складі, однак мові властиво змінюватися. І в даний час такий варіант вимови вже не є правильним. Ряд сучасних довідників особливо звертає увагу читачів на те, що так говорити не варто – так, наприклад, в «Словника труднощів української мови» або словнику нарицательных імен «Російське словесний наголос» підкреслюється: «не апОстроф». Орфоепічний словник під редакцією Аванесова супроводжує цей варіант наголосу заборонної позначкою «не рекомендовано». А «Словник наголосів російської мови» під редакцією Резніченко трактує вимову «апОстроф» як застарілий варіант норми.

Таким чином, вимовляти «апОстроф» з наголосом на першому складі однозначно не рекомендується – цей варіант в сучасній російській мові вважається помилкою.

Як запам’ятати правильний наголос «апострОф»

Апостроф – це надрядковий знак, який замінює опущену голосну. У російській мові він використовується дуже обмежено – або в іншомовних іменах і географічних назвах (д’артаньян, Кот-Д’івуар), або для відділення російських суфіксів або закінчень від слова, записані латиницею (c-moll’ний концерт). Апостроф виглядає точно так само, як і кома – тільки кома розміщується у нижній частині рядка, а апостроф – у верхній.

Подібність цих знаків можна використовувати в якості своєрідної підказки: у слові «кома» наголос падає на третій склад, на другу «А». У слові «апостроф» – на третій склад, на другу «О».

Наголос у слові «апострофа»

Ще одне не часто зустрічається в мовленні слово, схоже зі словом «апостроф» – це «апострофа», риторичний прийом, який часто можна зустріти в поетичних і драматичних творах – звернення (часто раптова) до присутнього або відсутньому людині, предмету, абстрактному поняттю і так далі.

У слові «апострофа», як і в слові «апостроф», наголос ставиться на голосну «О» в третьому складі.