Download http://bigtheme.net/joomla Free Templates Joomla! 3
Home / Фінанси / Чому падає ціна на нафту?

Чому падає ціна на нафту?

Протягом 2014 року світові ціни на нафту не раз ставили антирекорди. Здавалося б, пересічних громадян така динаміка має тільки радувати і супроводжуватися падінням цін на бензин і зниженням загального рівня інфляції.

Але в Росії питання нафтових цін набуває особливої актуальності з огляду на високу «опору» бюджетних доходів від продажу енергоресурсів, прямої залежності курсу рубля за цінами «чорного золота», а також відсутністю вираженого взаємозв’язку між вартістю бензину і ціною нафти. Тобто для пересічного росіянина низька вартість нафти – явище скоріше негативне: рубль слабшає тільки розганяє інфляцію, а роздрібні ціни на пальне продовжують рости при падінні оптової вартості (всупереч здоровому глузду).

З червня 2014 року котирування нафти втратили в ціні майже 50% (з рівня 115 дол./барр.) і в грудні ф’ючерси торгувалися на рівні близько 60 дол./бар. І це відбувається після п’яти років стабільності на нафтовому ринку. Здавалося б, однозначні передумови для падіння вартості нафти відсутні: світова економіка виходить з кризи, а промислове виробництво навіть демонструє деякий приріст.

Таким чином, найбільш логічна причина ослаблення нафтових цін, яка полягає в дисбалансі попиту і пропозиції, ймовірно, не є єдиною. Так, чому ж тоді падає ціна на нафту?

Зниження котирувань демонструє, що інвестори не вірять у стабільність на ринку і дають негативний прогноз попиту на нафту на 2015 рік. Дійсно, перспективи зростання попиту на європейських і азіатських ринках виглядають досить туманно. Більш того, ніяких передумов до того, щоб вартість «чорного золота» трималася вище 100 дол./бар. зараз немає, тобто ціна нафти бачилася багатьом інвесторам явно переоціненою. Це і стало однією з причин падіння світових цін на нафту.

У багатьох викликає подив позиція ОПЕК в умовах, що склалися. Адже організація, в чиїх руках знаходиться більше 40% світового видобутку, не вживає ніяких кроків для скорочення виробництва і впливу на котирування. І заявила, що не планує робити жодних кроків, навіть якщо ціни на нафту сьогодні впадуть нижче за позначку 40 дол./бар. Офіційна позиція ОПЕК полягає в тому, що падіння вартості на нафту – це наслідки дії на ринку спекулянтів, відповідно, встановлення квот на нафтовидобуток не буде мати ніякого ефекту.

Особлива роль в ОПЕК належить Саудівській Аравії, на частку якої припадає близько 30% у структурі виробництва. Самій країні для підтримки збалансованого бюджету необхідно, щоб ціна на нафту становила близько 100 дол./бар. При цьому вона не має планів щодо скорочення виробництва.

Аналітики вважають, що таким чином Саудівська Аравія прагне зберегти свою частку на ринку. Країна володіє високим запасом міцності і може легко пережити тимчасове «просідання» ринку. А ось збільшення вартості нафти принесе більше вигод її конкурентам.

Стимулом для підтримки низьких цін для країн ОПЕК на ринку є нарощування видобутку сланцевої нафти в США. В результаті сланцевого буму, США, як один з найбільших світових імпортерів енергоносіїв, скорочує свій попит на «чорне золото». Однак видобуток сланцевої нафти стає нерентабельною при ціні 60 дол./бар. (і навіть нижче 90 дол./бар.), що дозволяє експортерам нафти не втратити своєї частки на ринку. Для порівняння, собівартість видобутку нафти в Саудівській Аравії – близько 5-6 дол./бар.

В якості іншої причини, яка змушує Саудівську Аравію штовхати ціни на нафту вниз, називають боротьбу з її регіональним суперником – Іраном. За деякими оцінками країні для підтримки економічної стабільності необхідна ціна на нафту в 135 дол./бар.

Інші аналітики вважають, що основною «мішенню» у нафтовій війні є Росія. Вважається, що із-за низьких цін на нафту російське керівництво повинно пом’якшити свою міжнародну риторику, забути про нібито «імперських геополітичних амбіціях» і піти на певні поступки у відносинах з країнами Заходу. Хоча самі країни ОПЕК дану теорію офіційно спростовують.

Також можна зустріти версії, які пов’язують падіння цін на нафту з продажем енергоресурсів з захоплених свердловин Ісламською державою. За деякими оцінками, терористична організація продає на чорному ринку нафту загальною вартістю понад 3 млн дол. в день, за ціною близько 30-60 дол./бар. Такий дисконт, в свою чергу, підриває нафтові ціни.